Розрахунок кратності повітрообміну
Методика розрахунку кратності повітрообміну
Цей калькулятор визначає потрібну витрату повітря для вентиляції приміщення. Його використовують для попереднього підбору продуктивності припливної або витяжної системи, а також для перевірки повітрообміну за кратністю або за кількістю людей.
Результат подається в м³/год і додатково переводиться в л/с, щоб було зручніше порівнювати з паспортами обладнання та проєктними значеннями.
Орієнтири та рекомендації
Розрахунок за кратністю повітрообміну
Суть методу. Спочатку визначається об’єм приміщення. Потім він множиться на обрану кратність. Кратність показує, скільки разів за 1 годину повітря в приміщенні має оновитися.
Вхідні дані. Площа приміщення S у м2. Висота приміщення H у м. Кратність повітрообміну n у 1/год.
V = S · H
L = n · V = n · S · H
Одиниці вимірювання. Якщо висоту вводять у сантиметрах, застосовується перерахунок H(м) = H(см) / 100. Підсумкова витрата L отримується в м3/год.
Практичний орієнтир. Часто використовують n = 0,5…1,0 1/год для базової вентиляції житлових приміщень і n = 2…6 1/год для приміщень із підвищеною вологістю або запахами. Конкретні значення обирають за призначенням приміщення та потрібною категорією якості внутрішнього повітря.
Розрахунок за кількістю людей
Суть методу. Витрата повітря визначається як добуток кількості людей на нормативну подачу на одну людину. Метод зручний, коли кількість людей відома і є визначальною.
Вхідні дані. Кількість людей N. Витрата на одну людину q у м3/год·особа.
L = N · q
Прийняті значення. У калькуляторі використано фіксовані орієнтири: q = 20 м3/год·особа (низька активність), q = 40 м3/год·особа (середня активність), q = 60 м3/год·особа (висока активність).
Вибір підсумкового значення за різних підходів
Принцип вибору. На практиці витрату повітря часто розраховують кількома способами й як потрібну продуктивність системи приймають більше значення. Це дає запас за якістю внутрішнього повітря.
Як порівнювати результати. Якщо розрахунок за кратністю дає більше, ніж розрахунок за людьми, зазвичай визначальними є об’єм приміщення та частота оновлення повітря. Якщо більше дає розрахунок за людьми, визначальними є щільність перебування та викиди, пов’язані з людьми.
Переведення одиниць результату
Переведення м³/год у л/с. Для порівняння з деякими довідниками та вентиляційним обладнанням витрату переводять так:
L(л/с) = L(м³/год) / 3,6
Округлення. Значення в л/с округлюється до 0,01. Значення в м³/год можна використовувати як розрахункове без додаткового округлення під час підбору обладнання.
Допущення, закладені в розрахунок
Рівномірне перемішування. Передбачається, що повітря в приміщенні добре перемішане, а якість внутрішнього повітря можна описати середньою витратою припливу або витяжки.
Стаціонарний режим. Розрахунок відповідає сталому навантаженню і не враховує короткочасні піки, провітрювання через вікна та добові графіки присутності.
Без урахування витоків і дисбалансу. Інфільтрація, перетоки через щілини та дисбаланс припливу й витяжки не додаються окремими коефіцієнтами. Якщо вони суттєві, витрату повітря зазвичай збільшують проєктним запасом.
Європейські нормативні документи для вибору параметрів
EN 16798-1. «Енергоефективність будівель. Вентиляція будівель. Вхідні параметри внутрішнього середовища» застосовують для вибору категорій якості внутрішнього повітря та пов’язаних вимог до вентиляції.
ISO 17772-1. «Енергоефективність будівель. Вхідні параметри внутрішнього середовища» використовують як базове джерело для визначення цільових параметрів внутрішнього середовища та підходів до забезпечення якості повітря.
EN 16798-3. «Вентиляція нежитлових будівель. Вимоги до характеристик систем вентиляції та кондиціонування» допомагає інтерпретувати вимоги до витрат повітря та проєктні рішення для вентиляційних систем.
FAQs
Чому витрату повітря можна рахувати за кратністю і за кількістю людей, і результати відрізняються?
Методи відображають різні визначальні чинники. Розрахунок за кратністю прив’язаний до об’єму приміщення та частоти оновлення, а розрахунок за людьми - до викидів, пов’язаних із перебуванням людей. У проєктній практиці часто порівнюють обидва результати та обирають більшу витрату.
Яка кратність повітрообміну вважається “нормальною”?
Єдиного значення для всіх приміщень немає, бо вимоги залежать від призначення та категорії якості внутрішнього повітря. Часто орієнтуються на 0,5…1,0 1/год для базової вентиляції та на вищі значення для приміщень із підвищеною вологістю або запахами. Конкретні цілі обирають за призначенням приміщення та підходами EN 16798-1 і ISO 17772-1.
Що означає результат у л/с і навіщо він потрібен?
Літри за секунду часто використовують у довідниках і в описах елементів вентиляції. Переведення виконується за формулою L(л/с) = L(м³/год) / 3,6. Це та сама витрата повітря, але в іншій одиниці.
Чи можна за цим розрахунком одразу підібрати вентилятор?
Витрата повітря задає потрібну продуктивність за об’ємом, але підбір вентилятора зазвичай також потребує оцінки втрат тиску в мережі повітроводів і характеристики обладнання. Для швидкого попереднього підбору витрату беруть із запасом, а потім уточнюють аеродинамічним розрахунком і робочою точкою вентилятора.
Чому розрахунок не враховує інфільтрацію та провітрювання через вікна?
Це спрощений розрахунок вентиляції для визначення потрібної витрати за обраним критерієм. Інфільтрація та провітрювання через вікна сильно залежать від будівлі, вітру та режиму експлуатації. Якщо вони важливі, витрату повітря зазвичай коригують проєктним запасом або оцінюють окремим розрахунком.