Калькулятор оцінює витрату фарби для стін на основі площі фарбування, кількості шарів, типу основи та способу нанесення. Він підходить для попередньої оцінки об'єму фарби перед ремонтом квартири, будинку, офісу або окремої стіни. За потреби окремо розраховується і ґрунтовка для одного шару на тій самій площі, яка використовується для фарбування.
Базова площа стін. Спочатку калькулятор визначає загальну площу стін S у м2. Для прямокутного приміщення використовується формула S = 2 × (A + B) × H, де A і B - довжина та ширина приміщення в м, а H - висота стін у м.
Окрема стіна. Якщо розрахунок виконується для однієї стіни, площа визначається як S = L × H, де L - довжина стіни в м, а H - її висота в м.
Відома площа. Якщо площа вже відома, калькулятор приймає її безпосередньо в м2 без додаткових геометричних обчислень.
Прорізи. Площу вікон і дверей можна задати одразу як загальне значення в м2 або розрахувати за розмірами. Для вікон використовується формула Sw = n × b × h, де n - кількість, b - ширина в м, а h - висота в м. Для дверей застосовується той самий принцип.
Площа під фарбування. Після цього калькулятор визначає чисту площу фарбування за формулою Spaint = S - Sopen. Якщо площа прорізів виявиться більшою за площу стін, результат не опускається нижче нуля і приймається як 0 м2.
Стандартна витрата. Розрахунок базується на введеній витраті фарби в мл/м2. Це витрата для одного шару на умовно стандартній поверхні, після чого вона коригується коефіцієнтами для основи, способу нанесення та режиму фарбування.
Перший шар. Для першого шару об'єм фарби визначається за формулою V1 = Spaint × q × kmode1 × ksurface × kmethod, де q - витрата фарби в мл/м2. Отримане значення переводиться в літри діленням на 1000.
Усі шари. Для загального об'єму калькулятор додає витрату першого шару і витрату наступних шарів. Формула має вигляд V = V1 + (N - 1) × Spaint × q × kmodeN × ksurface × kmethod, де N - кількість шарів від 1 до 3.
Умови нанесення. Для первинного фарбування калькулятор збільшує витрату першого шару коефіцієнтом 1.10. Для другого і третього шару використовується 1.00. Для перефарбування всі шари розраховуються з коефіцієнтом 1.00.
Тип поверхні. Для гладкої підготовленої поверхні використовується коефіцієнт 1.00. Для штукатурки або бетону - 1.10, для фактурної поверхні з рельєфом - 1.20, для грубої фактури - 1.35, а для пористої основи, наприклад газобетону, - 1.50.
Спосіб нанесення. Для валика коефіцієнт становить 1.00, для пензля - 1.05, а для розпилення - 1.15. Так калькулятор враховує відмінності у втратах матеріалу та розподілі фарби по поверхні.
2 шари.100-180 мл/м2 на шар.150-250 мл/м2 на шар.1000 ÷ (м2/л) = мл/м2.Ґрунтовка. Якщо цей режим увімкнено, калькулятор визначає об'єм ґрунтовки лише для одного шару. Використовується формула Vprimer = Spaint × qprimer × ksurface × kmethod, де qprimer - введена витрата ґрунтовки в мл/м2.
Принцип розрахунку. Підвищений коефіцієнт 1.10 для первинного фарбування до ґрунтовки не застосовується. У розрахунку враховуються лише площа, поглинальна здатність основи та спосіб нанесення, після чого результат переводиться з мл у літри.
Загальний об'єм. Результат показує розраховану кількість фарби в літрах для вибраних умов. На практиці матеріал зазвичай купують із невеликим запасом на підрізування, локальні втрати, відмінності у фактурі та можливе відхилення фактичної витрати від заявленого значення.
Пов'язані європейські стандарти. Для оцінки характеристик водорозчинних покриттів для внутрішніх робіт часто використовують стандарт EN 13300 «Фарби та лаки. Водорозчинні лакофарбові матеріали та системи покриттів для внутрішніх стін і стель. Класифікація». Для стійкості до вологого стирання застосовується EN ISO 11998, а для покривної здатності часто як орієнтир використовується EN ISO 6504-3. На тлі цих документів калькулятор вирішує практичне завдання - переводить площу та умови нанесення в орієнтовний об'єм фарби.
Для первинного фарбування калькулятор застосовує до першого шару коефіцієнт 1.10, оскільки основа зазвичай поглинає більше матеріалу, а перший прохід формує основне покриття поверхні. Для наступних шарів використовується коефіцієнт 1.00, бо вони наносяться на поверхню, яка вже частково закрита.
Результат залежить не лише від площі стіни, а й від фактури основи, її пористості та способу нанесення. Тому витрата фарби для однакової площі може помітно відрізнятися між гладкою шпакльованою стіною та пористим газобетоном.
Якщо мета полягає в точнішій оцінці для закупівлі матеріалів, площу прорізів краще віднімати. Це особливо корисно для великих вікон, кількох дверей або коли калькулятор фарби використовується для невеликого приміщення, де частка непофарбованої площі є помітною.
Логіка розрахунку витрати фарби за площею та кількістю шарів залишається такою самою, тому сам принцип підходить і для стель. Однак для стелі краще робити окремий розрахунок, оскільки площа, спосіб нанесення та фактична витрата часто відрізняються від стін.
Заявлена витрата фарби зазвичай наводиться для певних умов випробування та підготовленої основи. На реальному об'єкті на витрату впливають температура, поглинальна здатність поверхні, якість підготовки, техніка нанесення та фактична товщина шару, тому розрахунок витрати фарби слід розглядати як технічний орієнтир для закупівлі, а не як абсолютно фіксоване значення.