Калькулятор розгортки конуса визначає геометричні розміри плоскої заготовки для прямого кругового та зрізаного конуса. Він обчислює радіуси розгортки, центральні кути, довжину твірної, хорду зовнішньої дуги та площу бічної поверхні.
Отримані розміри застосовують під час виготовлення деталей із листового металу, пластику, картону та інших матеріалів. За ними можна побудувати круговий сектор або кільцевий сектор, який після згортання утворює конус заданих розмірів.
Принцип розгортки. Бічна поверхня прямого кругового конуса після розгортання на площину утворює круговий сектор. Для зрізаного конуса утворюється кільцевий сектор, обмежений двома концентричними дугами. Довжина кожної дуги має дорівнювати довжині кола відповідної основи.
Вихідні розміри. Розрахунок виконується за висотою конуса та діаметрами його основ. Усі лінійні розміри задаються в міліметрах. Для зрізаного конуса більший діаметр позначається d1, менший - d2. При цьому має виконуватися умова d1 > d2.
Довжина твірної L. Це відстань від вершини конуса до краю основи вздовж його бічної поверхні. Її визначають за теоремою Піфагора через висоту h та радіус основи d / 2:
L = √(h2 + (d / 2)2)
Отримане значення L у міліметрах водночас є радіусом кругового сектора розгортки.
Кут розгортки b. Центральний кут сектора визначається з умови, що довжина його дуги дорівнює довжині кола основи, тобто π × d. Оскільки довжина повного кола радіуса L становить 2 × π × L, кут обчислюється так:
b = 180° × d / L
Кут a. Це кут решти повного круга, яка не входить до розгортки. Він доповнює кут b до 360°:
a = 360° - b
Для побудови плоскої заготовки прямого конуса потрібні радіус L і кут сектора b. Кут a визначає величину частини, яку виключають із повного круга.
Довжина твірної L. Спочатку визначається відстань між верхнім і нижнім колами вздовж похилої бічної поверхні. Для цього використовують висоту h та половину різниці діаметрів основ:
L = √(h2 + ((d1 - d2) / 2)2)
Зовнішній радіус R2. Зрізаний конус подумки продовжують до вершини повного конуса. За подібністю трикутників визначають відстань від цієї вершини до краю більшої основи:
R2 = L × d1 / (d1 - d2)
Внутрішній радіус R1. Аналогічно визначають відстань від вершини повного конуса до краю меншої основи:
R1 = L × d2 / (d1 - d2)
Різниця між зовнішнім і внутрішнім радіусами дорівнює довжині твірної зрізаного конуса:
R2 - R1 = L
Кут розгортки b. Обидві дуги кільцевого сектора мають однаковий центральний кут. Його визначають за різницею діаметрів і довжиною твірної:
b = 180° × (d1 - d2) / L
За такого кута довжина зовнішньої дуги дорівнює π × d1, а внутрішньої - π × d2. Отже, обидва краї розгортки відповідають довжинам кіл основ зрізаного конуса.
Кут виключеного сектора обчислюється так само, як для прямого кругового конуса:
a = 360° - b
Хорда C. Це прямолінійна відстань між кінцевими точками зовнішньої дуги розгортки. Вона потрібна для перевірки геометрії плоскої заготовки та положення її крайніх точок під час розмічання.
Хорду визначають за радіусом зовнішньої дуги та половиною центрального кута b:
C = 2 × R2 × sin(b / 2)
Для прямого кругового конуса замість R2 використовують довжину твірної L. Кут b у цій формулі виражається в градусах.
Хорда завжди є прямим відрізком. Її довжина відрізняється від довжини відповідної криволінійної дуги.
Площа S. Площа плоскої розгортки дорівнює площі бічної поверхні вихідного конуса. Для прямого кругового конуса її визначають через діаметр основи та довжину твірної:
S = π × d × L / 2
Для зрізаного конуса використовують суму діаметрів двох основ:
S = π × (d1 + d2) × L / 2
Обидві формули спочатку дають площу в мм2. Для переведення результату в м2 його ділять на 1 000 000.
Геометрична модель. Розрахунок ґрунтується на формі ідеального прямого кругового конуса. Для зрізаного конуса передбачається, що основи паралельні та співвісні, а їхні центри лежать на одній прямій.
Поправкові коефіцієнти. Додаткові коефіцієнти запасу або технологічні припуски не застосовуються. Розрахунок використовує задані геометричні розміри без поправок на товщину матеріалу, ширину різу та з'єднувальний шов.
Точність результатів. Лінійні розміри в міліметрах і кути в градусах відображаються з точністю до 0,1 без зайвих кінцевих нулів. Площа від 0,01 м2 округлюється до двох десяткових знаків, менші значення - до чотирьох. Проміжні обчислення виконуються без попереднього округлення.
EN ISO 129-1 - Технічна документація на продукцію. Подання розмірів і допусків. Частина 1: Загальні принципи. Стандарт встановлює правила нанесення розмірів і позначення допусків на технічних кресленнях. Він застосовується для відображення радіусів, діаметрів, кутів та інших розмірів розгортки.
EN ISO 128-2 - Технічна документація на продукцію. Загальні принципи зображення. Частина 2: Основні правила для ліній. Стандарт визначає типи ліній та їх застосування на технічних кресленнях, зокрема розмірні й виносні лінії.
Ці стандарти стосуються оформлення технічної документації. Геометричні розміри розгортки визначаються математичними формулами та не залежать від обраного стандарту оформлення креслень.
Кут b визначає сектор, з якого утворюється бічна поверхня конуса. Кут a відповідає решті повного круга. Їх сума завжди становить 360°, тому розгортку можна побудувати за кутом b або позначити кут a як сектор, який потрібно виключити.
Коли діаметри основ майже однакові, бічна поверхня зрізаного конуса за формою наближається до циліндричної. У цьому разі радіуси R1 і R2 збільшуються, а центральний кут b зменшується. Це нормальна геометрична властивість розгортки, а не помилка розрахунку.
Так. Для прямого конуса достатньо побудувати сектор радіусом L і кутом b. Для зрізаного конуса проводять дві концентричні дуги радіусами R1 і R2, обмежені одним центральним кутом b. Хорда C дає змогу додатково перевірити прямолінійну відстань між кінцями зовнішньої дуги.
Хорда з'єднує дві точки кола прямим відрізком, а дуга проходить між ними криволінійною траєкторією. Тому хорда не може бути довшою за дугу з тими самими кінцевими точками. Для виготовлення конуса важлива саме довжина дуги, оскільки вона має відповідати довжині кола основи.
Розрахована площа розгортки показує площу бічної поверхні конуса в м2. Вона відповідає геометричній площі кругового або кільцевого сектора. Під час вибору листа слід також враховувати його габарити та розташування заготовки, оскільки площа прямокутного листа може бути більшою за площу самої розгортки.