Калькулятор визначає теоретичну масу труби за її геометричними розмірами, довжиною, кількістю та густиною матеріалу. Він підходить для круглих, квадратних і прямокутних труб та допомагає швидко оцінити масу на метр, масу однієї труби, загальну масу партії, об'єм металу, зовнішню площу поверхні та внутрішній об'єм. Такий розрахунок використовують для вибору металопрокату, перевірки транспортної маси, оцінки навантаження на конструкцію та розрахунку витрати покриттів.
Принцип розрахунку. Калькулятор розглядає трубу як тіло зі сталим перерізом по всій довжині. Це означає, що зовнішні розміри та товщина стінки вважаються однаковими в кожній точці труби, тоді як поздовжні відхилення форми, радіуси кутів, зварний шов і виробничі допуски окремо не моделюються.
Одиниці вимірювання. Зовнішні розміри й товщина стінки вводяться в міліметрах, довжина - у метрах, густина матеріалу - у кг/м3. Перед розрахунком розміри перерізу переводяться в метри, щоб маса, об'єм і площа обчислювалися в узгоджених одиницях SI.
Кругла труба. Спочатку визначається внутрішній діаметр як зовнішній діаметр мінус подвоєна товщина стінки. Потім площа металу обчислюється як різниця між зовнішнім і внутрішнім колами.
Din = Dout - 2t
A = π/4 × (Dout2 - Din2)
Квадратна труба. Для квадратного перерізу внутрішня сторона зменшується на 2t, після чого площа металу обчислюється як різниця площ двох квадратів.
ain = a - 2t
A = a2 - ain2
Прямокутна труба. Для прямокутного перерізу від зовнішніх сторін A і B віднімається подвоєна товщина стінки, після чого площа металу обчислюється як різниця між зовнішнім і внутрішнім прямокутниками.
Ain = A - 2t
Bin = B - 2t
S = A × B - Ain × Bin
Зміст цього етапу. Площа металевого перерізу визначає, скільки матеріалу припадає на 1 погонний метр труби. Порожнистий внутрішній простір у масу не включається.
Маса на метр. Після визначення площі металевого перерізу калькулятор множить її на густину матеріалу. Так отримується теоретична маса 1 метра труби.
m1m = ρ × S
Маса однієї труби. Якщо відома довжина однієї труби L, маса однієї одиниці визначається множенням маси на метр на довжину.
m1 = m1m × L
Загальна маса партії. Загальна маса обчислюється як маса однієї труби, помножена на кількість труб n.
mtotal = m1 × n
Логіка підсумкового значення. Якщо введено розміри, довжину, кількість і густину, калькулятор послідовно показує три пов'язані результати: масу на метр, масу однієї труби та загальну масу партії. Основним розрахунковим значенням є маса на метр, а решта результатів отримуються з нього прямим множенням.
Об'єм металу. Об'єм металевої частини всієї партії дорівнює площі металевого перерізу, помноженій на загальну довжину всіх труб.
Vmetal = S × Ltotal
Загальна довжина. Для партії труб загальна довжина визначається просто.
Ltotal = L × n
Зовнішня площа поверхні. Для круглої труби калькулятор використовує зовнішню окружність π × Dout, для квадратної труби - 4a, а для прямокутної труби - 2(A + B). Потім цей зовнішній периметр множиться на загальну довжину. Торцеві поверхні не включаються в розрахунок площі.
Внутрішній об'єм. Порожнистий внутрішній простір визначається за внутрішнім перерізом і загальною довжиною. Для круглої труби використовується внутрішнє коло, а для порожнистого профілю - внутрішній квадрат або прямокутник після віднімання 2t з кожного боку.
Типові значення густини. Калькулятор використовує поширені орієнтовні значення: вуглецева сталь - 7850 кг/м3, нержавіюча сталь - 7900 кг/м3, мідь - 8900 кг/м3, алюміній - 2700 кг/м3, чавун - 7200 кг/м3. За потреби можна ввести власне значення густини, якщо відома марка матеріалу або паспортні дані виробу.
Що спричиняє різницю з фактичною масою. Калькулятор визначає теоретичну масу труби за геометрією та густиною. Фактична маса готової труби може трохи відрізнятися через допуски за товщиною та розмірами, особливості виробництва й реальну марку матеріалу.
Нормативне посилання. Логіка розрахунку відповідає загальному інженерному підходу, який застосовується для порожнистих металевих профілів у європейській практиці. Для сталевих конструкційних порожнистих профілів релевантними є, зокрема, EN 10219 для холодноформованих зварних конструкційних порожнистих профілів, EN 10210 для гарячеоброблених конструкційних порожнистих профілів, EN 10255 для нелегованих сталевих труб, придатних для зварювання та нарізування різьби, а також EN 1993-1-1 як загальний стандарт для проєктування сталевих конструкцій.
Як це використовувати на практиці. Для попереднього вибору, логістики, оцінки вартості та навантаження зазвичай достатньо теоретичної маси за розмірами та густиною. Для закупівлі та конструктивного розрахунку результат слід звіряти з позначенням профілю, фактичною маркою матеріалу та табличними даними відповідного стандарту або виробника.
Калькулятор визначає теоретичну масу труби за геометричними розмірами та густиною матеріалу. У прайс-листах і каталогах часто використовуються табличні значення зі стандартів, де вже враховані допуски, сортамент і особливості конкретного профілю.
Так, розрахунок підходить не лише для звичайних сталевих труб. Достатньо вибрати потрібний матеріал або ввести його густину вручну, і маса труби буде перерахована за тією самою геометричною логікою.
Це базовий результат, який показує теоретичну масу одного погонного метра профілю в кг/м. Далі калькулятор використовує це значення для визначення маси однієї труби та загальної маси партії.
Такий підхід зазвичай корисніший для практичних завдань, наприклад для оцінки фарбування, ґрунтування або антикорозійного покриття труби. У більшості реальних розрахунків внесок торцевих поверхонь дуже малий порівняно з бічною поверхнею, особливо для довгих труб.
Так, калькулятор маси труби корисний для швидкої оцінки власної маси металопрокату та попереднього визначення навантажень. Для остаточної перевірки конструкції потрібно також враховувати необхідні комбінації навантажень і відповідні правила Єврокоду, насамперед EN 1990 та EN 1991-1-1.