Калькулятор визначає масу арматурних стрижнів за діаметром, довжиною стрижня, кількістю та густиною матеріалу. Додатково він обчислює масу 1 погонного метра, загальну довжину партії, площу бічної поверхні та вартість, якщо задано ціну. Такий розрахунок використовують для оцінки обсягу постачання, перевірки навантаження від арматури, оцінки витрати металу та попереднього визначення потреби в захисних покриттях.
Модель стрижня. Розрахунок базується на суцільному круглому стрижні постійного діаметра. Номінальний діаметр вводиться в міліметрах, а потім переводиться в метри для всіх геометричних обчислень. Рифлення або періодичний профіль окремо до об'єму не додаються, тому маса визначається за умовним круглим перерізом на основі номінального діаметра.
Площа перерізу. Спочатку калькулятор визначає площу поперечного перерізу за формулою A = π × d2 / 4, де d - діаметр у метрах, а A - площа перерізу в м2. Зміст цієї формули полягає в тому, що вона перетворює один лінійний розмір стрижня на площу металу в поперечному перерізі.
Маса 1 метра. Після обчислення площі перерізу калькулятор визначає теоретичну масу одного погонного метра за формулою m1m = ρ × A, де ρ - густина матеріалу в кг/м3. Для звичайної сталевої арматури часто використовують значення 7850 кг/м3.
Маса одного стрижня. Якщо довжина одного стрижня задана в метрах, маса одного стрижня обчислюється як m1 = m1m × L, де L - довжина одного стрижня в м. Зміст цього кроку полягає в множенні питомої маси на метр на фактичну довжину виробу.
Загальна маса партії. Загальна маса обчислюється множенням маси одного стрижня на кількість: M = m1 × n, де n - кількість однакових стрижнів. Одночасно загальна довжина партії визначається як LΣ = L × n.
Площа бічної поверхні. Для оцінки фарбування, ґрунтування або іншої обробки калькулятор визначає площу бічної поверхні без урахування торців за формулою S = π × d × LΣ. Тут S виражається в м2, а в розрахунку використовується загальна довжина всіх стрижнів.
Вартість. Якщо ціна задана за тонну, підсумок обчислюється як C = M / 1000 × Pt, де Pt - ціна за 1 т, а маса M береться в кг і переводиться в тонни. Якщо ціна задана за метр, використовується формула C = LΣ × Pm, де Pm - ціна за 1 м. Підсумкове значення вибирається відповідно до способу задання ціни, який використано в розрахунку.
Густина матеріалу. Для вуглецевої та низьколегованої сталі в таких розрахунках зазвичай використовують значення 7850 кг/м3. Для композитної арматури густина значно нижча, тому її потрібно задавати за даними виробника. Інакше розрахована маса буде неправильною.
Теоретична маса. Результат є теоретичною розрахунковою масою на основі геометрії та густини. Фактична маса партії може трохи відрізнятися через допуски на діаметр, форму профілю поверхні, довжину різання та виробничі відхилення.
Нормативна прив'язка. Логіка розрахунку відповідає інженерному підходу, який зазвичай застосовують для арматурної сталі згідно з EN 10080 Сталь для армування бетону. Зварювана арматурна сталь. Загальні положення та під час проєктування залізобетонних конструкцій згідно з EN 1992-1-1 Єврокод 2. Проєктування бетонних конструкцій. Загальні правила та правила для будівель. Для розрахунку маси ці стандарти важливі як основа для розуміння номінальних розмірів, властивостей арматури та її застосування в конструкції, хоча сам калькулятор виконує саме геометричний і масовий розрахунок.
Такий спосіб дає однозначний і відтворюваний результат на основі номінального діаметра. Теоретична маса за площею круглого перерізу є стандартним орієнтиром, який використовують під час розрахунку маси арматури та порівняння розмірів.
Калькулятор маси арматури визначає теоретичну масу, а не точну масу конкретної поставленої партії після виробництва та різання. На реальний результат впливають розмірні допуски, фактична довжина стрижнів, профіль поверхні та виробничі відхилення.
Так, якщо відома густина матеріалу в кг/м3. Формули для довжини, об'єму та маси залишаються тими самими, але результат безпосередньо залежить від правильно заданого значення густини.
Цей результат корисний, коли потрібно оцінити площу для фарбування, ґрунтування або іншої захисної обробки. У розрахунку використовується бічна поверхня стрижнів, тому торці не мають істотного впливу на результат для типових будівельних довжин.
Обидва варіанти правильні, якщо ціну задано в тих самих одиницях, що використовуються в розрахунку. Ціна за тонну зручніша для закупівлі за масою, а ціна за метр корисна для швидкого порівняння вартості стандартних стрижнів і невеликих партій.