Калькулятор бетону виконує розрахунок пропорцій і складу бетонної суміші за заданим об'ємом, класом міцності, рухливістю та властивостями матеріалів. Він визначає потрібну кількість цементу, води, піску та крупного заповнювача в кілограмах і кубічних метрах, а також їхні співвідношення за масою та об'ємом.
Калькулятор призначений для попереднього підбору складу бетону, планування закупівлі матеріалів і приготування суміші на будівельному майданчику. Усі кількості спочатку обчислюються для 1 м3 готового бетону, а потім перераховуються на потрібний об'єм.
Базова витрата води. Початкове значення становить 190 л на 1 м3 бетонної суміші. Цю кількість коригують залежно від рухливості бетону, максимального розміру крупного заповнювача та його типу.
Поправки за рухливістю. Для класів осідання конуса S1, S2, S3, S4 та S5 застосовують відповідно поправки -20, -10, 0, +10 та +20 л/м3. Що вища потрібна рухливість, то більша розрахункова кількість води. Класи відповідають таким значенням осідання конуса: S1 - 10-40 мм, S2 - 50-90 мм, S3 - 100-150 мм, S4 - 160-210 мм, S5 - щонайменше 220 мм.
Поправки за розміром заповнювача. За максимального розміру зерен 8, 16, 22 та 32 мм застосовують відповідно поправки +12, 0, -6 та -12 л/м3. Крупніший заповнювач зазвичай потребує менше води для досягнення подібної рухливості.
Тип крупного заповнювача. Для щебеню додаткова поправка дорівнює 0 л/м3, а для гравію витрата води зменшується на 5 л/м3. Так враховується форма зерен: округлий гравій зазвичай покращує рухливість суміші.
Кількість води = 190 + поправка за рухливістю + поправка за розміром заповнювача + поправка за типом заповнювача
Після застосування поправок розрахункову витрату води обмежують діапазоном 140-240 л/м3. Якщо результат менший за 140 л/м3, приймають 140 л/м3. Якщо перевищує 240 л/м3, приймають 240 л/м3.
Водоцементне відношення. Кількість цементу визначають за розрахованою витратою води та прийнятим відношенням маси води до маси цементу (W/C). Для вищих класів міцності бетону використовують менше W/C, тому за однакової кількості води потрібно більше цементу.
Калькулятор використовує такі орієнтовні значення W/C:
Клас міцності цементу. До розрахованої кількості цементу застосовують поправковий коефіцієнт для врахування різниці в міцності цементу. Для класу 32.5 він становить 1.08, для 42.5 - 1.00, для 52.5 - 0.95. Отже, для того самого класу бетону цементу 32.5 потрібно на 8% більше, а цементу 52.5 - на 5% менше, ніж у розрахунку з цементом 42.5.
Цемент, кг/м3 = (Вода, кг/м3 / W/C) × коефіцієнт класу цементу
У розрахунку приймається, що 1 л води має масу 1 кг. Наприклад, для бетону C25/30 з рухливістю S3, щебенем 16 мм і цементом 42.5 витрата води становить 190 л/м3, а цементу - 380 кг/м3.
Прийняті значення W/C і поправкові коефіцієнти призначені для попередньої оцінки складу суміші. Фактичне досягнення заданого класу міцності залежить від властивостей матеріалів, якості змішування та умов тверднення бетону.
Метод абсолютних об'ємів. Після визначення кількості води та цементу обчислюють об'єм, який вони займають у 1 м3 готової суміші. Також враховується об'єм повітря. Решту кубічного метра розподіляють між піском і крупним заповнювачем.
Для перерахунку маси в абсолютний об'єм використовують такі густини зерен:
Це густини зерен без порожнин між ними, а не насипні густини. Абсолютний об'єм кожного компонента визначають діленням його маси на відповідну густину.
Повітря в бетонній суміші. Для заповнювача 8 мм приймають вміст повітря 2%, для 16 мм - 1.5%, для 22 мм - 1.2%, для 32 мм - 1%. Відповідний об'єм віднімають від загального об'єму суміші.
Об'єм заповнювачів = 1 м3 - об'єм води - об'єм цементу - об'єм повітря
Частка піску. Отриманий об'єм заповнювачів розподіляють між піском і щебенем або гравієм. Базова частка піску залежить від максимального розміру зерен: 45% для 8 мм, 40% для 16 мм, 37% для 22 мм і 34% для 32 мм.
Частку піску додатково коригують за рухливістю: S1 - зменшення на 2 відсоткові пункти, S2 - на 1 пункт, S3 - без змін, S4 - збільшення на 1 пункт, S5 - на 2 пункти. Для щебеню частка піску збільшується ще на 1 відсотковий пункт, а для гравію зменшується на 1 пункт.
Після всіх поправок частку піску обмежують діапазоном 28-52% від загального абсолютного об'єму заповнювачів. Якщо розраховане значення виходить за ці межі, приймають найближче граничне значення.
Об'єм піску = об'єм заповнювачів × частка піску
Об'єм крупного заповнювача = об'єм заповнювачів - об'єм піску
Маси піску та крупного заповнювача визначають множенням їхніх розрахованих абсолютних об'ємів на відповідні густини зерен.
Насипний об'єм. Для закупівлі піску та крупного заповнювача використовують об'єм з урахуванням порожнин між зернами. Він відрізняється від абсолютного об'єму, який застосовують для розрахунку складу бетонної суміші.
Для перерахунку маси в насипний об'єм приймають такі середні насипні густини:
Насипний об'єм, м3 = маса матеріалу, кг / насипна густина, кг/м3
Фактична насипна густина залежить від розміру та форми зерен, вологості й ущільнення. Тому результати в кубічних метрах є орієнтовними, а розраховані маси матеріалів наведені окремо.
Пропорції за масою. Масу цементу приймають за одну частину. Маси води, піску та крупного заповнювача окремо ділять на масу цементу. Порядок такий: цемент : вода : пісок : крупний заповнювач. Наприклад, 1 : 0.5 : 2 : 3 означає, що на 1 кг цементу припадає 0.5 кг води, 2 кг піску та 3 кг крупного заповнювача.
Пропорції за об'ємом. Для розрахунку використовують насипні об'єми матеріалів. Прийнято густину цементу 1400 кг/м3, піску 1600 кг/м3, щебеню 1500 кг/м3 і гравію 1600 кг/м3. Для води використовують 1000 кг/м3. Об'єм кожного компонента ділять на насипний об'єм цементу.
Отримані об'ємні пропорції можна використовувати для приблизного дозування мірними ємностями однакового об'єму, наприклад відрами. Однак фактична кількість матеріалу в ємності залежить від вологості та ущільнення.
Кількість мішків цементу. Загальну масу цементу ділять на задану масу одного мішка. Результат завжди округлюють угору до цілого числа, щоб забезпечити достатню кількість цементу.
Кількість мішків = округлення вгору (маса цементу / маса одного мішка)
Перерахунок на потрібний об'єм. Маси та об'єми компонентів, розраховані для 1 м3 бетону, множать на заданий об'єм суміші в м3. Наприклад, для 3 м3 потрібно втричі більше кожного матеріалу, ніж для 1 м3. Пропорції компонентів не змінюються.
Для встановлення вимог до бетонних сумішей у європейській практиці використовують такі стандарти:
Коефіцієнти витрати води, водоцементні відношення та частки заповнювачів, використані в калькуляторі, є розрахунковими припущеннями, а не універсальними нормативними рецептами бетонних сумішей. Остаточний підбір складу має враховувати фактичні властивості матеріалів і вимоги до готового бетону.
Вищий клас міцності пов'язаний із меншим прийнятим водоцементним відношенням. За однакової кількості води це означає збільшення витрати цементу. Наприклад, початкове W/C для C20/25 становить 0.53, а для C30/37 - 0.45, тому друга суміш потребує більше цементу.
Для рухливішої бетонної суміші калькулятор передбачає більшу кількість води. Щоб зберегти водоцементне відношення, прийняте для вибраного класу міцності, одночасно збільшується кількість цементу. Фактична рухливість також залежить від властивостей заповнювачів та умов приготування суміші.
Сипкі матеріали містять порожнини між зернами, тому займають більше місця, ніж самі тверді частинки. Під час приготування бетону ці порожнини частково заповнюються цементним тістом і дрібнішими частинками. Тому для розрахунку складу суміші використовують абсолютні об'єми, а для оцінки закупівлі - насипні.
Масові пропорції показують співвідношення компонентів у кілограмах і зручні для дозування за вагою. Об'ємні пропорції дають змогу приблизно відмірювати цемент, пісок, щебінь і воду ємностями однакового розміру. Ці співвідношення відрізняються, оскільки матеріали мають різну насипну густину.
Вологий пісок містить додаткову воду, яка може змінити фактичне водоцементне відношення суміші. Калькулятор визначає теоретичну потребу у воді без окремої поправки на вологість заповнювачів. Під час приготування бетону кількість доданої води потрібно коригувати з урахуванням фактичної вологості матеріалів.