Розрахунок площі даху дає змогу геометрично визначити площу двосхилого, пірамідального, вальмового та односхилого даху. Калькулятор знаходить фактичну площу похилих поверхонь з урахуванням звисів, кути нахилу, довжини схилів, карнизів, гребеня та вальмових ребер.
Результати застосовують для попереднього визначення кількості покрівельних матеріалів, вимірювання елементів даху та складання кошторисів. Розрахунок ґрунтується на геометрії будівлі, теоремі Піфагора та тригонометричних співвідношеннях.
Довжина та ширина. За основу береться прямокутна будівля з горизонтальними розмірами A і B у метрах. Усі схили вважаються плоскими поверхнями з прямолінійними краями. Для двосхилого та вальмового дахів гребінь розташований посередині ширини будівлі. У пірамідальному даху всі схили сходяться в одній вершині над центром плану.
Звис даху. S означає горизонтальну відстань від зовнішньої поверхні стіни до краю покрівлі. По всьому периметру приймається однаковий звис. Тому горизонтальні розміри покрівлі перевищують розміри будівлі на подвійну величину звису:
Ar = A + 2S
Br = B + 2S
Ar і Br позначають повні горизонтальні розміри даху в метрах. Наприклад, для будівлі завдовжки 10 м і завширшки 8 м зі звисом 0,5 м розміри покрівлі у плані становлять 11 × 9 м.
Висота підйому. H вимірюють вертикально від рівня нижнього краю покрівлі до гребеня або вершини. Для односхилого даху це різниця висот верхнього та нижнього країв. Передбачається, що карнизи чотирисхилих дахів розташовані на одному горизонтальному рівні.
Кут нахилу. Визначається за співвідношенням висоти підйому та горизонтальної відстані від карниза до гребеня. Для двосхилого, пірамідального та вальмового дахів під час визначення основного ухилу використовується половина повної ширини покрівлі. Для односхилого даху використовується вся ширина.
α = arctan(H / (Br/2))
Для односхилого даху:
α = arctan(H / Br)
Якщо кут нахилу α у градусах відомий, висоту визначають за оберненою залежністю:
H = (Br/2) × tan(α)
Для односхилого даху замість половини ширини використовують Br. Під час перемикання з введення висоти на введення кута обчислений кут округлюється до цілого градуса, тому зворотний перерахунок може дати дещо іншу висоту.
Похила довжина схилу. Обчислюється за теоремою Піфагора. Для основного схилу двосхилого, пірамідального або вальмового даху:
lB = √((Br/2)2 + H2)
Наприклад, за ширини покрівлі 9 м і висоти 2,3 м горизонтальна відстань становить 4,5 м, похила довжина приблизно 5,054 м, а кут нахилу 27,1°.
Двосхилий дах. Складається з двох однакових прямокутних схилів. Площа одного схилу дорівнює повній довжині покрівлі, помноженій на його похилу довжину. Загальна площа вдвічі більша:
Ftot = 2 × Ar × lB
Пірамідальний дах. Має чотири трикутні схили, що сходяться в одній вершині. Два схили мають основу Ar, а два інші - Br. Похилу висоту другої пари визначають за половиною довжини покрівлі:
lA = √((Ar/2)2 + H2)
Площа кожного трикутника дорівнює половині добутку основи на похилу висоту. Загальна площа чотирьох схилів становить:
Ftot = Ar × lB + Br × lA
Вальмовий дах. Складається з двох основних трапецієподібних схилів і двох торцевих трикутних. Довжина гребеня R задається безпосередньо в метрах. Оскільки гребінь розташований посередині довжини покрівлі, горизонтальна відстань від кожного торцевого карниза до початку гребеня становить:
(Ar - R)/2
Похилу висоту торцевого схилу визначають за формулою:
lA = √(((Ar - R)/2)2 + H2)
Основний схил є трапецією з паралельними основами Ar і R. Кожний торцевий схил є трикутником. Загальна площа:
Ftot = (Ar + R) × lB + Br × lA
Довжина гребеня має бути більшою за 0 та меншою за довжину будівлі A. Якщо основні й торцеві схили повинні мати однаковий кут нахилу, за A більшого за B можна прийняти R = A - B. За іншої довжини гребеня кути нахилу схилів будуть різними.
Односхилий дах. Розглядається як одна похила прямокутна поверхня. Її похилу ширину визначають за повною шириною покрівлі та різницею висот:
Ftot = Ar × √(Br2 + H2)
У всіх чотирьох випадках загальну площу отримують додаванням геометричних площ схилів без проміжного округлення значень.
Карнизи та торцеві краї. Для двосхилого й односхилого дахів сумарна довжина двох карнизів дорівнює 2 × Ar. У пірамідального та вальмового дахів карниз проходить усім периметром, тому його довжина становить 2 × (Ar + Br). Чотири похилі торцеві краї двосхилого даху мають сумарну довжину 4 × lB, а два торцеві краї односхилого - подвійну похилу ширину покрівлі.
Гребінь. Для двосхилого даху його довжина дорівнює Ar. Для вальмового даху використовується задана довжина R. Пірамідальний та односхилий дахи в прийнятій геометричній моделі не мають гребеня.
Вальмові ребра. Для пірамідального та вальмового дахів обчислюються прямолінійні просторові відстані від кінців гребеня або верхньої вершини до кутів покрівлі. Ураховуються горизонтальні зміщення у двох напрямках і висота H. Загальна довжина дорівнює довжині одного ребра, помноженій на 4. Для вальмового даху:
Lhip = 4 × √((Br/2)2 + ((Ar - R)/2)2 + H2)
Для пірамідального даху використовується та сама залежність за R = 0.
Звиси. У малоповерховому будівництві часто використовують горизонтальні звиси приблизно 0,3-0,6 м. Конкретний розмір залежить від архітектури, конструкції карниза, місцевого клімату та необхідності захистити стіни від опадів. По всьому периметру приймається одне значення без додаткових поправочних коефіцієнтів.
Ухили. Для скатних дахів поширені кути приблизно 15-45°, але допустимий діапазон залежить від матеріалу та системи покриття. Мінімальний кут слід перевіряти за технічною документацією виробника. Єдиного універсального ухилу для всіх матеріалів немає.
Європейські стандарти. Під час проєктування форми даху та звисів беруть до уваги EN 1991-1-3 «Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-3: Снігові навантаження» та EN 1991-1-4 «Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-4: Вітрові дії», а також відповідні національні додатки. Ці документи визначають підходи до снігових і вітрових впливів, які враховують під час вибору проєктних розмірів та ухилів.
Коефіцієнти розрахунку. Площа визначається безпосередньо за геометрією похилих поверхонь. Коефіцієнт запасу становить 1,00, тобто 0% додаткової площі. Не застосовуються поправки на нахльости та підрізання покриття. Необхідний запас матеріалу визначають окремо відповідно до конкретного покриття.
Точність. Площі відображаються з точністю до 0,01 м², лінійні розміри - до 0,001 м, кути - до 0,1°. Обчислення виконуються без проміжного округлення. Тому сума окремо показаних площ схилів може незначно відрізнятися від загальної площі, обчисленої за початковими значеннями.
Площа будівлі в плані не враховує нахил схилів і звиси за межами стін. Що більший кут нахилу за тих самих горизонтальних розмірів, то довші схили і більша їхня площа. Наприклад, двосхилий дах будівлі 10 × 8 м зі звисом 0,5 м і висотою підйому 2,3 м має загальну площу приблизно 111,18 м².
Звис вимірюють горизонтально від зовнішньої площини стіни до зовнішнього краю покрівлі, а не вздовж похилого схилу. Калькулятор площі даху приймає однаковий звис по всьому периметру. Тому обидва розміри покрівлі у плані збільшуються на подвійний звис.
Зміна довжини гребеня перерозподіляє площу між основними трапецієподібними й торцевими трикутними схилами. За незмінних зовнішніх розмірів і висоти також змінюються кути торцевих схилів і довжини вальмових ребер. Тому важливо вказувати фактичну або проєктну довжину гребеня.
Якщо прямокутна будівля має різні довжину та ширину, відстані від центральної вершини до карнизів у двох напрямках неоднакові. За однакової висоти це дає різні кути нахилу. Усі чотири схили мають однаковий кут за квадратного плану та рівномірних звисів.
Обидва способи ґрунтуються на одній геометричній залежності та за рівнозначних вихідних даних дають однакову площу. Введення відомої висоти гребеня дає змогу уникнути округлення кута. Якщо проєктний кут відомий у градусах, висоту визначають тригонометрично, а потім обчислюють довжини й площі схилів.